Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

9 лютого 1920 (понеділок)

Київ. Конференція західноукраїнських комуністів. За ініціативою В.П. Затонського Вінницький комітет УКПП об’єднався з комітетом Східної Галичини й Буковини в Комуністичну партію (більшовиків) Галичини і Буковини, яка фактично стала обласною організацією КП(б)У. Керівні пости в ній зайняли Є. Коханенко, М. Михайлик, В. Порайко.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 281; Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 629.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7