Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

11 лютого 1920 (середа)

Київ. Губернська нарада КП(б)У, на якій ухвалено резолюцію про ставлення до боротьбистів. З огляду на зростання “націоналістичних елементів” та “петлюрівські гасла” в партії боротьбистів нарада проголосила найближчою задачею КП(б)У зближення з революційною частиною боротьбистів, “внесення в її середовище розколу для ізоляції контрреволюційних елементів з метою полегшення найбільш безболісної ліквідації цієї нової форми петлюрівщини”.
Киевщина в годы гражданской войны и иностранной военной интервенции (1918 – 1920 гг.). Сборник документов и материалов. – К., 1962. – С. 341 – 342.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7