Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

12 лютого 1920 (четвер)

Київ. Підписано угоду ЧУГА з ХІІ армією, згідно з якою: 1. Галицькі частини утворювали три окремі бригади, що складалися з трьох стрілецьких, артилерійського і кінного полків. Вони придавалися 44, 45 і 58 червоним стрілецьким дивізіям; 2. Політвідділу армії спільно з парткомом ЧУГА доручалося переглянути командний склад, підібрати командирів і комісарів, які знали мову і побут галичан; 3. При політвідділі ХІІ армії створювалася галицька секція; 4. Командування і діловодство у бригадах ведеться українською мовою; 5. Всі галичани із шпиталів України та інших республік направлялися виключно до частин ЧУГА; 6. На військовій службі залишалися стрільці віком від 18 до 35 років, інші демобілізовувалися; 7. За хворими й пораненими встановлювалася опіка ХІІ армії; 8. Галицькі бригади планувалося використовувати на польському фронті, а також проти інших формувань, які діяли на західному напрямі; 9. З 12 лютого ЧУГА зараховувалася на всі види постачання ХІІ армії. .
Шухевич С. Спомини. – Львів, 1929. – Ч. ІV. – С. 95 – 97;Денник Начальної Команди Української Галицької Армії. – Нью-Йорк, 1974. – С. 206 – 207

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7