Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

22 березня 1920 (понеділок)

Харків. Шостий день роботи ІV конференції КП(б)У. Більшістю голосів (100 проти 84) висловлено недовіру президії конференції. Обрано новий склад президії: Й.В. Сталін, М. Дороган, О. Шумський, Е.Й. Квірінг, В.Я. Чубар. Заслухано доповідь наркома продовольчих справ УСРР М.К. Владимирова по продовольчому питанню та ухвалено внесену ним резолюцію “З продовольчого питання”. В ній були підтверджені головні принципи радянської продовольчої політики: державна хлібна монополія та продрозверстка, підкреслена необхідність класового розшарування села, зміцнення комуністами продорганів.
Комуніст (Харків). – 1920. – 24 березня;Четверта конференція Комуністичної партії (більшовиків) України 17 – 23 березня 1920 р. Стенограма. – К., 2003

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7