Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

13 квітня 1920 (вівторок)

Варшава (Польща). П’яте українсько-польське засідання, на якому українська сторона не дала згоди на підписання договору без проведення консультацій з представниками уряду і партій, які знаходились в Кам’янці.
Літопис української революції. – Львів, 1924. – Т. ІІ, кн. 5. – С. 219 – 220.13 – 17 квітня

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7