Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

21 – 25 квітня 1920 (середа – неділя)

ІІІ Катеринославський губернський з’їзд рад за участю 228 делегатів, на якому ухвалено резолюції про чергові задачі радянської влади (з’їзд висловився рішуче проти “самостійно-петлюрівської агітації”, зобов’язав радянські установи губернії звертати увагу на розвиток української культури, перетворити українську мову на “знаряддя радянської комуністичної пропаганди”); з земельного питання (про розподіл землі і розвиток колективних форм у сільському господарстві). Обрано губернський виконавчий комітет, губернську робітничо-селянську інспекцію і делегатів на ІV Всеукраїнський з’їзд рад.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С.751 – 754;Історія колекти

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7