Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

14 грудня 1920 (вівторок)

Харків. РНК УСРР ухвалила декрет про утворення при Народному комісаріаті освіти Головного політико-просвітницького комітету, який мав організаційно об’єднати і підпорядкувати собі всю культурно-освітню роботу Наркомосу, Політуправління фронтів та округ, Політуправління шляхів, Південного бюро ВЦРПС та ЦК комсомолу. До складу Головполітосвіти входили театральний, кіно- та літературний комітети, а також сектор мистецтв і художньої пропаганди, в який входили відділи музичного та образотворчого мистецтв.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917 –1920 рр.). – К., 1961. – С. 320.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7