Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

11 – 16 травня 1920 (вівторок–неділя)

Харків. ІІ Всеукраїнський з’їзд КСРМУ. Ухвалено резолюції про поточний момент і задачі робітничої молоді (всіх членів комсомольської організації Правобережної України від 18 років вирішено перевести на казарменний стан і передати в розпорядження паркомів КП(б)У та військової влади; розробити план мобілізації КСРМУ Лівобережної України); про господарче будівництво; про організаційні питання – вирішено змінити назву на Комуністичний союз молоді України (КСМУ); про роботу на селі. Ухвалено звернення до революційної молоді України з закликом виступити на боротьбу проти білопольських інтервентів.
Образование и деятельность комсомольськой организации Харьковщины. 1917 – 1920. – Харьковское книжное издательство, 1961. – С. 239 – 255.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7