Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

17 січня 1920 (субота)

Нота уряду УНР до Найвищої Ради Союзних і Сполучених Держав у Парижі з проханням дозволити “вільний перевіз на Україну ліків, санітарного матеріалу, які урядом УНР давно вже закуплені на заході Європі”.
Літопис української революції. – Львів, 1924. – Т. 2, кн. 5. – С. 190 – 191;Симон Петлюра. Статті, листи, документи. – Нью-Йорк, 1956. – Т. 1. – С. 243 – 244.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7