Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

14 лютого 1920 (субота)

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Засідання Кабінету народних міністрів УНР у складі прем’єр-міністра І. Мазепи, А. Лівицького, І. Огієнка, М. Шадлуна, О. Безпалка. Заслухано доповідь та ухвалено проект в.о. державного секретаря О. Безпалка “Тимчасовий закон про форму державного устрою та порядок законодавства УНР”; надано право міністру закордонних справ А. Лівицькому, міністру військових справ В. Сальському і товаришу міністра внутрішніх справ П. Христюку на час перебування голови Директорії за кордоном вирішувати поточні справи; скасовано повноваження, дані членам Директорії А. Макаренку та Ф. Швецю 15 листопада 1919 року щодо їх діяльності за кордоном.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції. – К., 2003. – С. 352;ЦДАВО України. – Ф. 1429. – Оп. 2. – Арк. 53. – Арк. 1 – 1зв.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7