Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

7 березня 1920 (неділя)

Нота урядів РСФРР і УСРР урядам Англії, Франції, Італії, США і Японії про взаємини з Польщею. Заявлялося, що агресивні дії Польщі по відношенню до радянських Росії та України є перепоною для умиротворення Східної Європи. Уряди Антанти шляхом “більш визначених і точних заяв” могли б “покласти край агресивним спробам польського уряду”. Радянські Росія та Україна висловлювали жаль з приводу того, що за останні дні польські війська розпочали нові наступальні дії проти УСРР. Прагнучи миру з Польщею, радянські Росія та Україна, змушені до захисту, складали з себе будь-яку відповідальність за наслідки таких агресивних дій Польщі.
Гражданская война на Украине. 1918 – 1920. Сборник документов и материалов в трех томах, четырех книгах. – К., 1967. – Т. 3. – С. 5 – 6.7 – 9 березня

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7