Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

20 березня 1920 (субота)

Харків. четвертий день роботи ІV конференції КП(б)У, на якій були присутні делегати конференції УКП(б) у повному складі (близько 100 чоловік). Членів президії УКП(б) запрошено до президії конференції КП(б)У. Було надано право 18 представникам колишніх боротьбистів брати участь в роботі конференції КП(б)У з ухвальним голосом. Заслухано доповідь члена Політбюро ЦК РКП(б) Й.В. Сталіна про чергові завдання господарського будівництва: необхідність організації трудових армій і мілітаризацію основних галузей промисловості, створення політвідділів у Донбасі, на залізничному транспорті. З цього питання “децисти” виставили співдоповідачів (Т.В. Сапронов виступив проти єдиноначальності в управлінні промисловістю, відстоював широку колегіальність). Проект Й.В. Сталіна “Про чергові завдання господарського будівництва” підтримали 87 голосів, альтернативний документ “децистів” – 138 голосів.
Комуніст (Харків). – 1920. – 23 березня; Четверта конференція Комуністичної партії (більшовиків) України 17 – 23 березня 1920 р. Стенограма. – К., 200

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7