Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

23 – 24 квітня 1920 (п’ятниця – субота)

Київ. І конференція крайової партійної організації КП(б)У Східної Галичини та Буковини за участю 185 делегатів. Вибори крайового організаційного комітету (Галоркому) Східної Галичини КП(б)У у складі: Ф. Кон (голова), М. Баран, Ф. Конар, М. Левицький, М. Михайлик, І. Немоловський, А. Палієв, В. Порайко, Б. Скарбек, І. Устиянович. Ухвалено резолюцію “в зв’язку зі зрадою офіцерства колишньої УГА”.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 311 – 317.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7