Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

17 липня 1920 (субота)

ст. Ряшів. Засідання РНМ УНР, на якому заслухані доклад голови військової місії в Варшаві генерала В. Зелінського в справах постачання армії зброєю й одягом, позички від польського уряду на суму до 500 млн. польських марок, про становище експедиції заготовлення державних паперів в Варшаві; доклад міністра юстиції А. Лівицького в справі Східної Галичини і лист голови Директорії УНР до начальника Польської держави в цій справі. РНМ УНР погодилась зі змістом листа С. Петлюри, в якому порушувалися такі проблеми як надання амністії галичанам, які боролися за суверенність Східної Галичини, а тепер опинился в польському полоні або за гратами; вільний вступ боєздатних галичан до армії УНР; залучення галичан до участі в праці місцевих органів влади; переговори представників уряду Польщі з представниками українського населення Східної Галичини.
ЦДАВО України. – Ф. 1429. – Оп. 2. – Спр. 53. – Арк. 75; Петлюра С. Статті, листи, документи. – Нью-Йорк, 1956 . – Т. І – С. 266 – 269; Україна. – 1920. – 7 серпня

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7