Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

26 листопада 1920 (п’ятниця)

Наказ арміям Південного фронту від командуючого збройними силами України і Криму М.В. Фрунзе про те, щоб вважати Н. Махно і махновців “ворогами радянської республіки і революції”; війська Червоної армії отримали задачу обеззброїти махновські загони та очистити УСРР від “залишків бандитських зграй”.
Ленин и ВЧК. Сборник документов (1917 – 1920 гг.). – М. 1975. – С. 418;Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 288 – 289.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7