Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

28 лютого – 1 березня 1923 (середа – четвер)

Харків. Відбувся І Всеукраїнський з’їзд робітничої медицини. Прибуло 120 делегатів. Порядок денний: доповіді з місць; стан робітничої медицини в Україні; амбулаторно-поліклінічні організації; медична допомога поза містом; охорона материнства й дитинства; боротьба з професійними захворюваннями і виробничим травматизмом; Інститут професійної патології та гігієни; боротьба з туберкульозом й іншими інфекційними захворюваннями.
Пролетарий, Харьков, 1923, 30 марта – 3 апреля.

Опубліковано у виданні: УКРАЇНА: ХРОНІКА ХХ СТОЛІТТЯ. Роки 1923–1924. Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, Київ – 2009. – 255 с. ISBN 978-966-02-5123-6