Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

5 вересня 1923 (середа)

Варшава. Радянський представник передав польському урядові ноту протесту уряду СРСР з приводу поганого поводження з радянськими громадянами, ув’язненими в польських тюрмах. Приводом послужила смерть одного із в’язнів – громадянина УСРР Бондарчука, спричинена порушенням норм утримання засуджених у місцях позбавлення волі.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1923, 7 вересня.

Опубліковано у виданні: УКРАЇНА: ХРОНІКА ХХ СТОЛІТТЯ. Роки 1923–1924. Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, Київ – 2009. – 255 с. ISBN 978-966-02-5123-6