Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

18 вересня 1923 (вівторок)

Москва. Нарком закордонних справ СРСР Г. Чичерін повідомив повпреда СРСР в Італії Іорданського та заступника повпреда СРСР в Англії Берзіна, що французька влада силоміць виводила зі Стамбула судна російського чорноморського флоту „Ропіта”, захоплені Врангелем у 1920 р. Чичерін запропонував повпредам СРСР у Римі та Лондоні звернутися до урядів Італії та Англії, які після грецько-турецького перемир’я мали спільно з Францією управляти протоками Чорного моря, з протестом проти дій французької влади, вимагаючи їх втручання у конфлікт між СРСР і Францією для захисту інтересів радянської сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1923, 19 вересня.

Опубліковано у виданні: УКРАЇНА: ХРОНІКА ХХ СТОЛІТТЯ. Роки 1923–1924. Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, Київ – 2009. – 255 с. ISBN 978-966-02-5123-6