Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

2 грудня 1923 (неділя)

Заснована театральна спілка „Гарту” (група аматорів робітничого театру) у складі В. Блакитного (Елланського), А. Любченка, П. Тичини, В. Коряка, Ю. Смолича. Мета її організації – об’єднання аматорів, які намагалися створити єдину інтернаціональну комуністичну культуру, користуючись українською мовою як знаряддям поширення комуністичної ідеології та переборювання буржуазної ідеології.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1923, 2 грудня.

Опубліковано у виданні: УКРАЇНА: ХРОНІКА ХХ СТОЛІТТЯ. Роки 1923–1924. Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, Київ – 2009. – 255 с. ISBN 978-966-02-5123-6