Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

25 - 26 грудня 1923 (вівторок – середа)

Порто Уняйно. Відбувся ІІІ з’їзд делегатів Союзу українців Бразилії. Президентом союзу обрано П. Карманського, заступником – О. Ананевича, секретарями –– Ст. Кобилянського, Т. Петрицького. З’їзд прийняв резолюції з організаційних питань, про заснування друкованого органу “Український хлібороб” та української середньої школи, ухвалив постанову ІІ конгресу українців Америки з питань народного податку і політичної тактики та вирішив деякі інші питання.
Діло, Львів, 1923, 31 січня.

Опубліковано у виданні: УКРАЇНА: ХРОНІКА ХХ СТОЛІТТЯ. Роки 1923–1924. Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, Київ – 2009. – 255 с. ISBN 978-966-02-5123-6