Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Січень, 23 1932 (субота)

Лист селянина Г. Веремія з с. Черкаські Тишки Липецького району до голови ВУЦВК Г. Петровського з проханням зняти додаткове хлібозаготівельне завдання. Повідомлялося, що, незважаючи на сплату сільгоспподатку, самообкладання та інших місцевих податків, а також страховки в загальному обсязі 60 пудів зерна, на нього було покладено новий податок – 200 пудів. Залишено для харчування родини 10 пудів борошна та 5 пудів зерна для засіву озимого клину
Колективізація і голод на Україні. 1929–1933: Збірник документів і матеріалів. – К., 1992. – С. 412.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.