Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Лютий, 10 1932 (середа)

Лист комсомольця Пастушенка з с. Полонисте Бабанського району Вінницької області. Повідомлялося, що, незважаючи на поганий врожай порівняно з минулим роком, план хлiбозаготівель для колгоспу було встановлено в більшому обсязі – 57 тис. пудів, тоді як минулорічний становив 38 тис. пудів. З колгоспу було вивезено все зерно, але план вдалося виконати лише на 65 %, тому не залишилося зерна для посіву. Під час роботи буксирних бригад у колгоспників забрали городину, залишивши до нового врожаю по 2 пуди картоплі на особу
Колективізація і голод на Україні. 1929–1933: Збірник документів і матеріалів. – К., 1992. – С. 414–415.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.