Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Березень, 7 1932 (понеділок)

Доповідна записка начальника Вінницького обласного відділу ДПУ В. Левоцького секретареві Вінницького обкому КП(б)У М. Алєксєєву про повстанські настрої окремих соціальних груп області. Повідомлялося, що наприкінці лютого в низці районів Вінницької області (Гайсинському, Теплицькому, Уманському, Шепетівському, Одеському, Тираспольському, Зінов’євському) облвідділом ДПУ ліквідовано контрреволюційну повстанську організацію, до складу якої входили «розкуркулені», середняки-твердоздавальники, «ображені активісти», колишні петлюрівці, учні й окремі представники інтелігенції. Організація ставила за мету збройне повалення радянської влади
Голод і голодомор на Поділлі: 1920–1940 рр.: Збірник документів і матеріалів. – Вінниця, 2007. – С. 227–228.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.