Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Березень, 7 1932 (понеділок)

Кременчук. Відбувся районний зліт жінок-колгоспниць і одноосібниць. Учасниці зльоту оголосили себе «ударницями третьої більшовицької весни» і заявили про «самомобілізацію на ударне закінчення збирання насіннєвих фондів». У низці сіл жіночі організації завершують збирати насіння. В селі Чикалівка жіночі ударні бригади «взяли на буксир» одноосібний сектор, допомагаючи утворювати насіннєвий фонд. Чикалівське жіноцтво викликало на соціалістичне змагання на кращу підготовку до весняної засівної кампанії жіноцтво с. Кам’яні Потоки
«Вісті» ВУЦВК. – Харків, 1932. – 8 березня.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.