Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Квітень, 5 1932 (вівторок)

Златопільський райком КП(б)У Черкаської області надіслав листа секретарям партосередків та кандидатських груп про надання допомоги голодуючому населенню району. Запропоновано з’ясувати факт голодування та організувати негайну допомогу «гостро нужденним», а тих, що опухли чи охляли, – шпиталізувати з наданням допомоги до повного видужання. Працездатному населенню рекомендовано надати трудову допомогу. Підкреслено, що насамперед потрібно посилено допомагати сумлінним колгоспникам, які потрапили в тяжкі продовольчі умови, а «ледарів» годувати лише до повного видужання. Рекомендовано звернути першочергову увагу на слабких та малолітніх дітей, забезпечити їх молоком, яйцями та жирами з місцевих ресурсів (колгоспних ферм, господарств колгоспників і одноосібників), а за браком м’яса в колгоспах – вжити заходів щодо придбання худоби для годування дітей. Приписано негайно забрати дітей у батьків, неспроможних їх утримувати, для розміщення в стаціонарних дитячих установах
Голод 1932–1933 років на Черкащині: Документи і матеріали. – Черкаси, 2002. – С. 15–16.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.