Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Квітень, 12 1932 (вівторок)

Скарга колгоспника П. Барибіна з артілі ім. Леніна на Харківщині до ВУЦВК про незаконне вилучення трьох пудів хліба, придбаного для сім’ї в обмін на особистий одяг. У листі повідомлялося, що скаржник мав четверо дітей, але колгосп повністю не розрахувався з ним за трудоднями, позаяк хліб припинили видавати в колгоспі з грудня 1931 р.
Колективізація і голод на Україні. 1929–1933: Збірник документів і матеріалів. – К., 1992. – С. 449.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.