Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Квітень, 26 1932 (вівторок)

Москва. Лист Й. Сталіна до секретаря ЦК КП(б)У С. Косіора. Зазначив, після ознайомлення з матеріалами ЦК КП(б)У про становище в Україні, що «у деяких пунктах УСРР радянська влада перестала існувати», перепитав: «Невже це правда? Невже така погана справа з селом на Україні? Де органи ДПУ, що вони роблять?» Просив С. Косіора перевірити ситуацію і доповісти в ЦК ВКП(б) про вжиті заходи
РДАСПІ. – Ф. 558. – Оп. 11. – Спр. 754. – Арк. 122.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.