Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Травень, 21 1932 (субота)

Харків. Телеграма ЦК КП(б)У Київському обкому КП(б)У про необхідність надання продовольчої допомоги районам області, населення яких голодувало: Ставищанському, Жашківському, Рокитнянському, Богуславському, Тальнівському, Володарському, Буцькому, Лисянському, Петровському, Сквирському, Тетіївському, Полянському, Звенигородському. Для організації громадського харчування колгоспників цих районів запропоновано виділити 6 вагонів тюльки. Допомогу, що мали надати голодуючим, пропонувалося розподіляти таким чином: 80 % – для вказаних районів, а решту – для сіл і колгоспів інших районів, що також голодували
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 172.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.