Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

18 липня 1995 (вівторок)

Київ. На Софійському майдані сталося зіткнення підрозділів охорони правопорядку з похоронною процесією віруючих, яка супроводжувала труну з тілом Патріарха Київського і всія Руси-України, Глави Української Православної Церкви (Київського Патріархату ) Володимира (Романюка). Віруючі мали намір поховати Патріарха на території державного архітектурно-історичного Софійського заповідника без дозволу офіційних властей.
Урядовий кур’єр. - 1995. -20,22,27 липня.

Опубліковано у виданні: Ковпак Л.В. Хроніка - 1995/ Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1991-1995: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - С.371-450 ISBN 966-023607-7