Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

15 січня 1921 (субота)

Харків. Південбюро ВЦРПС надіслало директиву всім Південбюро ЦК, губернським профрадам, повітовим профбюро та галузевим відділенням профспілок, а також фабзавкомам про боротьбу з трудовим дезертирством і порушенням трудової дисципліни. Ухвалено терміново висунути по одному працівнику (бажано члена президії правління комітету) для боротьби з трудовим дезертирством, а повітовим профбюро та губернським профрадам у триденний строк скликати їх для інструктування. З метою ознайомлення широких мас працівників з заходами порушення трудової дисципліни запропоновано ставити це питання на робітничих конференціях та розгорнути агітаційну кампанію в засобах масової інформації.
Коммунист, Харьков, 1921, 15 января.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7