Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

22 січня 1921 (неділя)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло заяву лівих соціалістів-революціонерів про публікацію їх відозви до з’їзду рад. Ухвалено допустити виступи представників інших партій з деклараціями в порядку обговорення на з’їзді, одночасно заборонивши їм друкувати свої відозви (зокрема, про об’єднання лівих соціалістів-революціонерів-синдикалістів та інтернаціоналістів).
ЦДАГО України, ф. 1. оп. 6, спр. 13, арк. 10 а.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7