Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

25 січня 1921 (вівторок)

Харків. Президія губвиконкому на розширеному засіданні губернського особливого продовольчого комітету, харківського споживчого товариства, губернських відділів комунального господарства та міліції й представників робітничих районів міста постановила, по-перше, запропонувати губернському фінвідділу припинити видачу промислових посвідчень та анулювати раніше видані; по-друге, припинити стягання податків по статті “Прибутки за торгівлю на базарах”; по-третє, експропріювати всі великі приватні хлібопекарні, передавши конфісковані борошно, хліб та інвентар харківському споживчому товариству. Ухвалено покласти проведення експропріації на відділ управління губвиконкому.
Коммунист, Харьков, 1921, 22 марта.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7