Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

29 січня 1921 (субота)

Харків. Оргбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про постачання профспілок профпрацівниками та матеріальними засобами. Запропоновано передати її на затвердження до РНК УСРР. Щодо постачання профспілковими кадрами було ухвалено, по-перше, провести до 1 березня облік колишніх та теперішніх профпрацівників, що працювали в партійних, радянських та військових організаціях; до-друге, на основі цього обліку здійснити мобілізацію колишніх профпрацівників на профспілкову роботу відповідно з такою рознарядкою: до Донецької губернії – 15 працівників, до Миколаївської, Харківської, Катеринославської та Кременчуцької – по 10; по-третє, звернутися до Південного округу шляхів сполучення з директивою про надання додатково ще не менше 200 колишніх профпрацівників для посилення промислової роботи на місцях.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 7.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7