Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

8 лютого 1921 (вівторок)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання Зовнішторгу. Визнано необхідним у межах положень, що існували, розширити право ініціативи уповноваженого Зовнішторгу в УСРР. Зокрема, розв’язати це питання в Малому РНК із наступним затвердженням у політбюро ЦК КП(б)У. Також запропоновано надіслати до Румунії делегацію від Вукоопспілки, склад якої погодити з Центроспілкою. Висунути кандидатуру Я. Яковлєва до складу делегації, а питання про кандидатуру І. Саммера залишити відкритим.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 19.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7