Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

12 березня 1921 (субота)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про постачання України. Вирішено наполягати на наданні представнику від України місця у Зовнішторзі. Визнано необхідним виокремити з товарів, отриманих Зовнішторгом РСФРР, відповідної частки для України та створення золотого фонду для зовнішньої торгівлі України. Ці заходи доручалося відстоювати в ЦК РКП(б) голові РНК УСРР Х. Раковському.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13. арк. 33.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7