Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

22 березня 1921 (вівторок)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про внутрішньопартійну дисципліну. Ухвалено, відповідно до рішення Х з’їзду РКП(б), звернутися з циркулярним листом до губкомів КП(б)У, в якому вказати на необхідність єдності в організаціях, дотримання суворої дисципліни (зокрема, зауважити на можливості виключення зі складу партії навіть членів ЦК КП(б)У через ЦК РКП(б)), й недопущення яких-небудь фракцій або організованих груп всередині партії. У зв’язку з цим підкреслювалася неприпустимість випадків, коли губкоми не виконували постанов ЦК, ігнорували його запити, неправильно тлумачили постанови пленуму ЦК про порядок пересування працівників. Лист до губкомів запропоновано скласти Д. Мануїльському.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 30 а.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7