Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

22 березня 1921 (вівторок)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про взаємини Зовнішторгу та Наркомфіну УСРР і РСФРР. Було прийнято до відома постанову ЦК РКП(б), про те, що до Ради зовнішньої торгівлі РСФРР та до бюджетної комісії РСФРР введено представників України, а також про те, що наркомати РСФРР виокремили для створення імпортного фонду в УСРР частку товарів, отриманих із-за кордону. З огляду на це РНК УСРР доручалося скласти разом із Зовнішторгом імпортно-експортний фонд для здіснення товарообміну на селі.
ЦДАГО України, ф. 1. оп. 6, спр. 13. арк. 35- 36.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7