Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

19 квітня 1921 (вівторок)

Харків. РНК УСРР дозволила особам, які проводили обмін і закупку на комісійних засадах, за дорученням продорганів, в межах обов’язків, які вони брали на себе, відкривати закупівельні та обмінні контори та склади. Ці контори та склади мали контролюватися продовольчими органами та бути зареєстрованими в місцевих споживчих товариствах. Торгівля на ринках і з лотків мала регулюватися виконкомами, згідно з інструкціями Наркомпроду, погодженими з Наркомвнусправом.
Коммунист, Харьков, 1921, 21 апреля.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7