Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

26 квітня 1921 (вівторок)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про демобілізацію Донецької трудової армії та вільний перехід робітників з підприємств вугільної промисловості на іншу роботу. Ухвалено просити ЦК КП(б) та Революційну військову раду республіки про залишення “возрастов” у цій армії, не переводячи їх на службу до РСЧА, а також скоротити строк демобілізації на рік й дати поповнення до трудової армії. Крім того, запропоновано порушити питання про неприпустимість вільного переходу робітників із вугільної промисловості , зважаючи на брак робочої сили в цій галузі.
ЦДАГО України, ф 1, оп. 6, спр. 13, арк. 84-85.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7