Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

3 травня 1921 (вівторок)

Харків. ЦК КП(б)У затвердив положення про сільські комісії (гуртки) сприяння Охматдиту, які складалися з незаможниць, батрачок і дружин червоноармійців. Мета комісій – допомога матері селянці та її дітям шляхом організації громадського збору врожаю з ділянок вагітних жінок; забезпечення незаможних жінок молоком; сприяння в організації сільських закладів Охматдиту; укомплектування цих закладів кадрами працівників; утворення з волосних насіннєвих фондів за погодженням з волосними виконкомами, для допомоги вагітним жінкам і жінкам, що годували; посилка курсанток на курси Охматдиту; поширення знань щодо правильного догляду й годування дітей.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 815, арК. 220.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7