Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

3 травня 1921 (вівторок)

Харків. НК праці, ВЦРПС і НК соцзабез прийняли постанову про пом’якшення наслідків скорочення штатів для жінок. Місцеві комісії по скороченню штатів мали дотримуватися таких правил: робити виключення при скороченні для самотніх жінок, що мали дітей у віці до одного року, причому в разі звільнення їх з роботи, такі жінки та їхні діти не підлягали виселенню з відомчих житель; ця категорія робітниць звільнялися від плати за житло та комунальні послуги; їхні діти не підлягали відрахуванню з дитячих закладів, які утримувалися за рахунок підприємства, з якого звільнялася робітниця. У випадку повернення на батьківщину за власним бажанням, звільнені робітниці отримували право безкоштовного проїзду згідно з постановою РНК УСРР від 28 листопада 1921 р. про право безкоштовного проїзду звільнених з роботи осіб, які поверталися на батьківщину.
ЦДАГО України, Ф. 1, оп. 20, спр. 815, арк. 273.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7