Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

8 липня 1921 (п’ятниця)

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про покарання за невиконання продовольчих та інших податків”. На селян неплатників податків накладалася пеня в розмірі не більше 1/5 від ставки податку або застосовувався арешт строком від одного до двох тижнів та примусове стягання продподатку. Щодо окремих сіл, волостей та повітів, у яких селяни масово саботували здачу продподатку, застосовувалися інші економічні заходи: заборона продажу на ринках тих видів сільськогосподарських продуктів, які не надійшли за податком, або навіть заборона торгівлі взагалі та закриття ринків.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1921, 17 липня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7