Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Жовтень 1984

На черговому засіданні Комісії Верховної Ради УРСР з освіти і науки розглянуто питання про здійснення Міністерством освіти УРСР і Державним комітетом УРСР по професійно-технічній освіті завдань, визначених постановою Верховної ради СРСР “Про основні напрями реформи загальноосвітньої і професійної школи”. Було відмічено, що проводиться робота по інтенсифікації навчально-виховного процесу, підвищенню його ефективності, активізації діяльності громадських учнівських організацій. Послідовно розширюється і оновлюється матеріально-технічна база навчальних закладів. До початку навчального року введено в дію 209 шкіл на 131,5 тис. місць, дошкільних закладів на 25 тис. місць, 13 профтехучилищ, 73 житлових будинків для вчителів. Схвалено рекомендації, спрямовані на дальше вдосконалення навчально-виховного процесу, забезпечення розвитку і зміцнення матеріальної бази загальноосвітніх шкіл і профтехучилищ.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – №44. – С.1033-1034.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1976-1985: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 459 с. - ISBN 966-02-3607-7