Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Annual scientific-practical conference "KYIV AND KYIVANS"

Київська міська державна адміністрація

Департамент культури

Музей історії міста Києва

Інститут археології НАН України

Інститут історії України НАН України


ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ


Запрошуємо Вас до участі у щорічній науково-практичній конференції

«КИЇВ І КИЯНИ»

яка відбудеться 25-26 листопада 2021 р. у Музеї історії міста Києва.


Щорічна конференція має на меті підбити підсумки досліджень Києва за останні роки, а також задати теоретичні та методологічні рамки для подальших студій.

Напрями роботи конференції:

– Міська археологія.

– Біографічні студії.

– Історія місцевостей Києва.

– Історія архітектури.

– Проблеми збереження та реставрації.

– Міський побут.

– Візуальні образи міста.

– Музейні студії.

– Соціальні трансформації київського суспільства.


Робоча мова конференції – українська.


Про формат проведення конференції буде повідомлено учасникам пізніше в залежності від карантинних обмежень.

Останній термін подачі тез – 25 жовтня 2021 р.

Тези доповідей будуть опубліковані в електронному форматі та удоступнені на сайті Музею історії міста Києва до початку роботи конференції.

За бажанням можна буде подати матеріали до першого числа рецензованого музейного журналу.


Вимоги до оформлення тез доповіді

Обсяг – до 7-10 тис знаків з пробілами.

Шрифт: Times New Roman 14 кегль; інтервал – 1,5; поля – 20 мм з усіх берегів. Усі ілюстрації, таблиці, графіки, а також підписи до них надсилаються окремими файлами.

До тез обов'язково додаються написані двома мовами (українська та англійська): прізвище, ім’я, місце роботи, місто, e-mail, назва публікації, анотація (до 1000 знаків), ключові слова (3-7 слів).

Посилання автоматичні підрядкові, оформляються згідно стандарту ДСТУ 8302:2015.

Окремим файлом також надсилаються відомості про автора із зазначенням прізвища, імені, наукового ступеня, посади, електронної пошти, номера контактного телефону.

Назва файлу тез – латинськими літерами прізвище автора (наприклад: ivanov.doc). Назва файлу з відомостями про автора – латинськими літерами за зразком: ivanov_avtor.doc

Тексти тез приймаються на e-mail: miknauka@gmail.com


ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ ТЕЗ


Аліна Година,

магістр історії Українського католицького університету

Львів

hodyna.alina@gmail.com


АЛЕЯ ГЕРОЇВ У ЧЕРНІГОВІ: ЗМІНА У СПРИЙНЯТТІ РАДЯНСЬКИХ МІСЦЬ ПАМ’ЯТІ В УКРАЇНІ (1991–2019 рр.)

Радянське минуле в сучасному українському соціумі продовжує функціонувати в антиномії «Свій–Чужий». Дихотомія у сприйнятті минулого не може не провокувати дискусії та конфлікти у сфері політики

пам’яті. У статті розглянуто ставлення до радянських пам’ятників на Алеї Героїв у Чернігові у період після проголошення незалежності. На підставі локального прикладу можна прослідкувати рецепцію процесів декомунізації у пам’яті місцевих жителів та, відповідно, побачити ставлення до пам’ятників, які пов’язані із радянським періодом. У місті на час здобуття незалежності була велика кількість радянських монументів. Пам’ятники і надалі виконувати таку саму функцію, що і в радянський час: на традиційні радянські свята навколо них формувалися зібрання, відбувалися мітинги. Великою мірою місто продовжувало жити у заданому радянським режимом історичному наративі святкування. Пам’ять чи/і амнезія? Це ті слова, якими можна описати дискусійне поле навколо Алеї Героїв упродовж 28 років. Періодично це місце стає полем боротьби мнемонічних акторів за право «володіти» ним. Утім згодом воно взагалі зникає із публічного дискурсу, стаючи, у такий спосіб, звичайною алеєю, яка є в кожному місті України.

Ключові слова: пам’ятник, декомунізація, Алея Героїв, Чернігів.


Alina Hodyna

Master of History, Ukrainian Catholic University

Lviv

hodyna.alina@gmail.com


HEROE’S ALLEY IN CHERNIHIV: CHANGES IN THE PERCEPTION OF SOVIET MEMORY SPACES IN UKRAINE (1991–2019)

The Soviet past in the modern Ukrainian society continues to function in the continuum “Our – Alien”. The dichotomy in the perception of the past cannot provoke discussions and conflicts in the field of memory policy. The article discusses

the memory of Soviet monuments on the Heroe’s Alley in Chernihiv in the aftermath of independence. Based on a local example, one can trace the reception of decommunization processes in memory of locals. According to this, see attitude to monuments that are associated with the Soviet period. The city has preserved a significant number of Soviet monuments since independence. Monuments continued to perform their function as they did in Soviet times: on traditional Soviet holidays, gatherings were formed around them, rallies were held. The city continued to live in

the historical narrative set by the Soviet regime. Memory or/and amnesia? These are words that can describe a debate around Heroe’s Alley for 28 years. From time to time, the Alley becomes a field for mnemonic actors to fight for the right to “own” this place. However, it eventually disappears from public discourse, thus becoming a usual alley like any other Ukrainian city has. Unpublished materials of the State Archives of Chernihiv Region were used to write the article.

Keywords: monument, decommunization, Heroe’s Alley, Chernihiv.

ТЕКСТ ТЕЗ


ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ