Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Response of the Institute of History of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine to the appeal of the Ukrainian Institute of National Memory to the National Academy of Sciences of Ukraine for a scientific assessment of the methodology and results of forensic historical and forensic expertise on the Holodomor-Genocide of 1932-1933

Український інститут національної пам'яті звернувся з листом до Національної академії наук України із проханням дати наукову оцінку методології та результатам судової історико-криміналістичної експертизи щодо Голодомору-геноциду 1932–1933 рр., яка опублікована у виданні «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань / Упоряд: О. Петришин, М. Герасименко, О. Стасюк. – Київ: Видавництво Марка Мельника, 2021. – 520 с.».

Зважаючи на резонансну інформацію щодо цього видання Інститут історії України НАН України публікує свою відповідь на поданий запит.

У відповіді, зокрема, йдеться:

«Проте вже нині варто наголосити, що сучасний стан вивчення проблематики Голодомору та введена до наукового обігу джерельна база не дають підстави для висновків, які виносяться у суспільний та науковий дискурс авторами Експертизи. Не роблять їх неспростовними і підписи членів експертної комісії, з яких лише двоє є визнаними фахівцями з проблематики (і, до речі, також не суголосні у своїх концепціях та методах дослідження).

Підрахунки стосовно демографічних втрат України внаслідок Голодомору, що обстоюють автори Експертизи, суперечать відомим, багатократно перевіреним, таким, що пройшли експертизу світового наукового середовища, результатам фахових дослідників з проблеми і через те не можуть бути рекомендованими до застосування в законодавчій практиці.

Втрати України внаслідок Голодомору-геноциду вимагають свого подальшого дослідження, а не нормативного «призначення».

З огляду на сучасний стан наукового знання з проблем Голодомору та вагомості його політичної складової слід зауважити, що згадані Вами матеріали вимагають комплексного, предметного вивчення, джерелознавчої критики, та експертизи не лише самого видання, а й дотичних матеріалів з метою умотивованості висновків стосовно дотримання/чи ні дослідницьких процедур авторами-упорядниками документу та ініціаторами законодавчої ініціативи.

Вважаємо, що найбільш виваженим рішенням у даному випадку стане створення представницької експертної комісії з провідних фахівців у сфері дослідження голодоморних практик більшовицького тоталітарного режиму не лише з Інституту історії України НАНУ, а й решти профільних академічних інституцій (зокрема Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи, Інституту держави і права ім. В. Корецького та ін.)

Як засвідчує зміст листування щодо імплементації висновків зазначеної вище експертизи та звернення Міжнародної асоціації дослідників Голодомору-геноциду з цього приводу, постановка питання про утворення такого органу є назрілою і відповідатиме стратегічним завданням зміцнення Української держави».

Звернення Українського інституту національної пам’яті до Національної академії наук України

Відповідь Інституту історії України НАН України на звернення УІНП


61a4ec7535bcb.jpg

61a4ece8603b9.jpg

61a4ecf5668f5.jpg