Відповідь Інституту історії України НАН України на звернення УІНП до НАН України з проханням дати наукову оцінку методології та результатам судової історико-криміналістичної експертизи щодо Голодомору-геноциду 1932–1933 рр.

Український інститут національної пам'яті звернувся з листом до Національної академії наук України із проханням дати наукову оцінку методології та результатам судової історико-криміналістичної експертизи щодо Голодомору-геноциду 1932–1933 рр., яка опублікована у виданні «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань / Упоряд: О. Петришин, М. Герасименко, О. Стасюк. – Київ: Видавництво Марка Мельника, 2021. – 520 с.».

Зважаючи на резонансну інформацію щодо цього видання Інститут історії України НАН України публікує свою відповідь на поданий запит.

У відповіді, зокрема, йдеться:

«Проте вже нині варто наголосити, що сучасний стан вивчення проблематики Голодомору та введена до наукового обігу джерельна база не дають підстави для висновків, які виносяться у суспільний та науковий дискурс авторами Експертизи. Не роблять їх неспростовними і підписи членів експертної комісії, з яких лише двоє є визнаними фахівцями з проблематики (і, до речі, також не суголосні у своїх концепціях та методах дослідження).

Підрахунки стосовно демографічних втрат України внаслідок Голодомору, що обстоюють автори Експертизи, суперечать відомим, багатократно перевіреним, таким, що пройшли експертизу світового наукового середовища, результатам фахових дослідників з проблеми і через те не можуть бути рекомендованими до застосування в законодавчій практиці.

Втрати України внаслідок Голодомору-геноциду вимагають свого подальшого дослідження, а не нормативного «призначення».

З огляду на сучасний стан наукового знання з проблем Голодомору та вагомості його політичної складової слід зауважити, що згадані Вами матеріали вимагають комплексного, предметного вивчення, джерелознавчої критики, та експертизи не лише самого видання, а й дотичних матеріалів з метою умотивованості висновків стосовно дотримання/чи ні дослідницьких процедур авторами-упорядниками документу та ініціаторами законодавчої ініціативи.

Вважаємо, що найбільш виваженим рішенням у даному випадку стане створення представницької експертної комісії з провідних фахівців у сфері дослідження голодоморних практик більшовицького тоталітарного режиму не лише з Інституту історії України НАНУ, а й решти профільних академічних інституцій (зокрема Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи, Інституту держави і права ім. В. Корецького та ін.)

Як засвідчує зміст листування щодо імплементації висновків зазначеної вище експертизи та звернення Міжнародної асоціації дослідників Голодомору-геноциду з цього приводу, постановка питання про утворення такого органу є назрілою і відповідатиме стратегічним завданням зміцнення Української держави».

Звернення Українського інституту національної пам’яті до Національної академії наук України

Відповідь Інституту історії України НАН України на звернення УІНП


61a4ec7535bcb.jpg

61a4ece8603b9.jpg

61a4ecf5668f5.jpg