Студентська історико-краєзнавча практика – 2013

З 11 по 28 лютого 2013 р. проходила історико-краєзнавча практика студентів 4 курсу історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, запровадження якої розпочато, згідно  навчального плану факультету, з 2012 / 2013 н. р.


В організації практики взяла активну участь Київська міська організація НСКУ. У червні 2012 р. укладено “Угоду про співробітництво між Київською міською організацією Національної спілки краєзнавців України і кафедрою етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка” (кафедра є базовою в організації та проведенні практики). У грудні 2012 р.Київська міська організація НСКУ уклала з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка договір на проведення історико-краєзнавчої практики терміном на 5 років, за яким Університет буде направляти на практику в КМО НСКУ 10 студентів. Також за посередництвом і активною участю КМО НСКУ Університет уклав угоди на проходження практики з установами і організаціями, в яких діють осередки Спілки: з Національною спілкою краєзнавців України, Інститутом історії України НАН України, Центром позашкільної роботи Святошинського району міста Києва та Міжнародним центром дитячо-юнацького туризму міста Києва. Окрім цього, за посередництвом міської організації НСКУ Університетом укладені договори на проходження студентами практики в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В.Г.Заболотного та Публічній бібліотеці імені Лесі Українки міста Києва.


 Керуючись розробленою кафедрою етнології та краєзнавства програмою історико-краєзнавчої практики, яка містить загальні положення та настанови щодо її організації, установи-бази практики розробили власні робочі програми з індивідуальними та груповими завданнями для студентів,  відповідно до профілю цих установ. Так, студенти, котрі проходили практику в Національній спілці краєзнавців України (керівники практики – кандидати істор. наук: Р.В. Маньковська, заступник голови НСКУ та В.І. Дмитрук, відповідальний секретар  НСКУ), ознайомилися з діяльністю Спілки, краєзнавчою літературою, документами тощо. Практиканти брали   участь у створенні Літопису Спілки, краєзнавчої бібліотеки та архіву. Студенти-архівісти, зацікавившись діяльністю Спілки, обрали теми для підготовки наукових статей з метою участі у VI міжнародній науковій  конференції студентів, аспірантів та молодих учених “Дні науки історичного факультету - 2013”.


Студенти-практиканти, які проходили практику в Центрі досліджень історико-культурної спадщини України Інституту історії України НАН України (керівник практики – канд. істор. наук С.І. Кот, завідувач Центру), одержали практичні навики з підготовки статей про пам’ятки історії, виконали індивідуальні завдання, що стосувалися основних принципів класифікації пам’яток історії, дослідження пам’яток воєнної історії в Україні,  розкриття проблематики по формуванню комплексів пам’яток історії з виробництва та техніки.


В Міжнародному центрі дитячо-юнацького туризму міста Києва (керівник практики – В.Є. Семенюк, завідувач краєзнавчого відділу) студенти ознайомилися з історією, організаційною структурою, діяльністю та практичною значимістю закладу, відвідали музей Центру – “Музей розвитку дитячого туризму в Києві”. Проходження активної практики включало  виконання групових завдань, що передбачали розроблення екскурсійних маршрутів на певній території та підготовку теоретичної бази і завдань для проведення квесту по даних маршрутах. Одна група займалася розробленням краєзнавчого квесту “Вулицями Подолу”, інша – “Ім’я Шевченка на карті Києва”. Студенти також залучалися до участі в міських краєзнавчих заходах, які проводив заклад.


В Центрі позашкільної роботи Святошинського району міста Києва (керівник практики – С.М. Вакулишин, методист Центру) студенти-практиканти виконували різні індивідуальні завдання, пов’язані з  розробленням оглядової екскурсії в Музеї історії Святошинського району,  пішохідної екскурсії по “Шулявці” і автобусної екскурсії околицями Києва, дослідженням пам’яток історії та архітектури Святошина, опитуванням  відомих особистостей, життя й діяльність яких пов’язана з районом тощо.


Студенти-практиканти, котрі проходили практику в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В.Г. Заболотного (керівник практики – О.В. Жидецька, завідувачка науково-методичного відділу), були поділені на кілька груп і працювали над дослідженням  галузевих періодичних видань та літератури на теми: “Історія малих міст України” (відповідно до списку малих міст України), “Життя та діяльність архітектора І. Григоровича-Барського”, “Заболотний Володимир Гнатович у виданнях фонду ДНАББ ім. В.Г. Заболотного” (джерела за період з 1998 до 2013 р.). Студенти також брали участь у наукових заходах, що проводилися в бібліотеці, зокрема творчих вечорах та презентаціях книг відомих києвознавців – Дмитра Малакова та Михайла Кальницького.


Група студентів проходила практику на базі відділу краєзнавчої літератури та бібліографії Публічної бібліотеки імені Лесі Українки міста  Києва (керівник практики – Н.Б. Грищенко, завідувачка відділу). Відповідно до програми практики, студенти підготували біографічні нариси, присвячені відомим києвознавцям: Д. Малакову, В. Кіркевичу, А. Макарову, І. Гиричу та Т. Скібицькій, до серії бібліографічних покажчиків “Києвознавці” та захистили їх на києвознавчих читаннях. Під час проходження практики студенти також брали участь у краєзнавчих заходах, які проводилися у   відділі (вечір-портрет “Георгій Малаков – відомий український художник-графік” – зустріч з його рідним братом, києвознавцем Дмитром Малаковим) та ін. (http://lucl.kiev.ua/12-28, 15, 27 лютого) (http://kiekray-nadin.blogspot.com/ 13, 15 лютого).


Частина студентів проходила практику в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка – на кафедрах етнології та краєзнавства і археології та музеєзнавства. Практика студентів кафедри етнології та краєзнавства (керівники практики – Т.О. Жилко та Т.П. Вишня) відбувалася  на базі Міжфакультетської фольклорно-етнографічної навчально-методичної лабораторії. Вони описували етнографічний матеріал, призначений для зберігання в музеї кафедри; обробляли та систематизували етнокраєзнавчі джерела, які зберігаються у фондах лабораторії; готували матеріал для екскурсій в учбовому музеї етнографії; проводили наукові дослідження за спеціально розробленою тематикою, пов’язаною з розвитком етнології та краєзнавства в університеті та ін.


Студенти-практиканти, які проходили практику на кафедрі археології та музеєзнавства (керівник практики – Л.Г. Самойленко, завідувачка Археологічного музею), оволодівали навиками підготовки і проведення оглядових пішохідних екскурсій за темами: “Київський національний університет імені Тараса Шевченка – центр освіти, науки і культури”,  “Університет і “латинський квартал” у Києві”, “Червоний корпус на березі зеленої оази”.  Під час проходження практики для студентів були організовані спеціальні екскурсії в музеї університету: Музей історії  університету, Зоологічний музей, Археологічний музей, Музей Астрономічної обсерваторії, Музей історії Ботанічного саду імені академіка О. Фоміна та оранжерейні експозиції, Лінгвістичний музей. Також студенти відвідали Педагогічний музей Національної академії педагогічних наук України, Національний музей Медицини, Історико-меморіальний музей  Михайла Грушевського.


Окремі студенти та групи проходили практику в музеях Києва – Національному музеї історії України, Національному музеї Тараса Шевченка,   Музеї видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького та ін.


Частина студентів проходила практику в регіонах країни – Київській, Вінницькій, Волинській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій та Чернігівській областях – в історико-культурних заповідниках, центрах дитячо-юнацького туризму, обласних і районних історичних та краєзнавчих музеях, шкільних музеях. Загалом, включаючи Київ, базами практики були 70 установ, закладів і організацій краєзнавчого спрямування.


Олександр Гончаров