У зв’язку з появою у медійному просторі інформації про активізацію діяльності Науково-дослідного інституту козацтва Інститут історії України Національної академії наук України повідомляє, що цей дослідницький осередок функціонував від 1998 р. на громадських засадах як неструктурний підрозділ, не передбачений штатним розписом академічної установи. Наприкінці 2000-х рр. фактично згорнув свою діяльність. Окремі регіональні осередки науково-дослідного інституту козацтва на базі місцевих університетів продовжують сприяти розвиткові козакознавчих й краєзнавчих студій здебільшого на громадських засадах.
| Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами. Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого. Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу. (Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013) |