Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Панельна дискусія «Рецидиви несвободи. Зміни російської політики пам’яті»

35083002_207607626526763_8056300642232172544_n.jpg?_nc_cat=0&oh=db0b286856e2936bbc7729819899b3cb&oe=5BBA7AF8