Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Серія щорічних воркшопів/семінарів "Як міста пам’ятають і як міста забувають"

Серія щорічних воркшопів/семінарів

Як міста пам’ятають і як міста забувають

Київ, 12-13 вересня 2019: Київ: місто для/без держави


Партнери проекту: Місто-Історія-Культура-Суспільство (ГО і часопис), Центр Урбаністичних Студій, Центр міської історії (Львів), Фонд ім. Г. Бьолля, КНУБА, Інститут історії України НАНУ, Бібліотека ім. В. Заболотного


Питання збереження, підтримки, репрезентації чи артикуляції пам’яті (культурної пам’яті) у просторах міста не нове, але його постійно актуалізують нові виклики. Традиція культурної пам’яті і практик комеморації та вшанування пам’яті змінюється. І сьогодні, у цифрову добу, це особливо помітно.

Вочевидь, сьогоднішня ситуація спонукає нас переосмислити ставлення до монументів-пам’ятників як до «універсальних» агентів-носіїв значення, переосмислити «пустку», що утворюється у просторі, коли зникає/ демонтується об’єкт чи «матеріалізований символ», ми мали б переосмислити і роль символів у публічному просторі міста та й взагалі – ієрархію громадянських цінностей, коли саме публічний простір і є пріоритетом.

Наші питання стосуватимуться того, якими способами/медіями ми можемо підтримувати пам’ять у місті? Чи достатньо поставити пам’ятник-монумент-меморіал, щоб пам’ятати? Чи, може, у такий спосіб спільнота просто «делегує», перекладає «тягар пам’яті» і свою відповідальність за її збереження на цей об’єкт? Чим, в такому разі, є «відповідальність»? Як бути тоді, коли маємо справу із суперечністю у «правах на минуле», коли загострюються питання щодо того, хто вирішує, що саме заслуговує на збереження, увіковічення, а чим можна пожертвувати, чи – хто має право заявити свої права на минуле? Які сьогодні є форми збереження пам’яті, у ситуації зникнення та кардинальних змін форм культурної/антропологічної пам’яті? І як ставитися до травми, її пере/прожиття, її вписування в публічний простір міста? Які існують проблеми й обмеження в підходах до репрезентації, в етичних моментах комеморації тих чи інших трагічних, героїчних чи просто ‘звичайних’ подій? Які існують способи уникнення чи медіації конфліктів щодо множинності пам’ятей у місті?

Тема цьогорічного воркшопу: Київ: місто для/без держави.

Відтак особливу увагу буде приділено проблемам пам’яті в Києві, її множинним зв’язкам з державним будівництвом та становленням політичної нації в умовах декомунізаційної та деколонізаційної трансформації пост-радянського часо-простору столиці колись УНР, УРСР, а сьогодні – незалежної України, та ролі ‘пам’яті’ у дискусії про майбутнє міста.

Одна з цілей нашого заходу – актуалізувати фахову дискусію та критичне осмислення питань про те, що таке пам’ять в (про) місто, які є можливості її формування саме в Києві, які проблеми в цьому процесі є ключовими зараз і які мають шанс стати такими в майбутньому.

До обговорення пропонуємо такі теми:

• Загальнонаціональний і локальний наративи пам’яті у місті: взаємовплив – взаємодія – конфлікт (?)

• Простори міста і конфлікти пам’ятей міських спільнот

• Столичний статус як фактор впливу на трансформації пам’яті

• Простори міста і способи пам’ятання в міських спільнотах, множинність пам’ятей у місті

• Місто і травма, відображення/робота з травмою у місті та її репрезентації у медіях

• Політики пам’яті і комеморації у місті: актори, форми втілення, практики, дискусії

• Творення простору міста через пригадування / забування

До участі запрошуються студент/к/и магістратури, аспірант/к/и, дослідники/ці та всі ті, хто представляють різні суспільні і гуманітарні дисципліни і чиї дослідження чи професійний інтерес пов’язані з вищезгаданими темами.

Передбачається чотири панелі, дискутант/к/и і один запрошений лектор.

Планується спеціальне число журналу «Місто: історія, культура, суспільство» за матеріалами конференції.

Формат – 20-хвилинна доповідь учасників/учасниць (презентації у форматі

PowerPoint або Prezi англійською мовою обов’язкові, навіть якщо мовою доповіді буде українська), яка супроводжуватиметься 20-хвилинним коментарем запрошеного дискутанта/дискутантки і відкритою дискусією.

Робочі мови: українська і англійська.

Тревел-грант: Організатор/к/и розглядають можливість компенсації витрат на подорож в індивідуальному порядку

Заявка на участь:

До 1 липня 2019 року потрібно надіслати на адресу city.memory.conference@gmail.com

• CV (до трьох сторінок)

• Вашу дослідницьку пропозицію (тема і опис вашого дослідження, головні етапи, концепції, методи) (до трьох сторінок)

До 15 серпня 2019 – текст (до 10 сторінок) для попереднього ознайомлення учасниками/учасницями та дискутантами/дискутантками

Подія у Фейсбук –

https://www.facebook.com/events/681158312333971/

http://mics.org.ua/?p=775&fbclid=IwAR3uwfaMrYSIRLlllfmXweuMBvK_zzmYsn72yZRxo3ibjWorpHVxiICtr5Y